ТОП-5 причин звернутися з інтервенцією третьої сторони у справу, що розглядається ЄСПЛ

Українські правники вже мають значний досвід розгляду справ у Європейському суді з прав людини й добре розуміють, у яких випадках та з якою метою необхідно звертатися до ЄСПЛ. Однак чи всі знають про такий інструмент як інтервенція третьої сторони у справу, що розглядається ЄСПЛ?

Інтервенція третьої сторони (Third Party Intervention) – це надання стороною (яка не є стороною у справі та не залучена до участі у справі її безпосередніми учасниками) коментарів з інформацією, яка може бути корисною ЄСПЛ у процесі розгляду справи. У разі такого звернення третю особу ще називають «другом суду» або «amicus curiae». Цей правовий інститут походить з римського права, сьогодні він поширений у міжнародних судових інстанціях та передбачений, зокрема, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ст. 36 Конвенції, ЄСПЛ може дозволити «будь-якій зацікавленій особі» (якою може бути держава, приватна особа або організація) вступати у справу «в інтересах належного відправлення правосуддя». Рішення про допуск на підставі обґрунтованої заяви приймає Голова палати протягом 12 тижнів з моменту повідомлення держави-відповідача про скаргу.

Раніше ЄСПЛ вже брав до уваги письмові зауваження, подані Верховним комісаром ООН у справах біженців, Комісаром Ради Європи з прав людини, громадськими організаціями, в тому числі міжнародними.

Чим корисна інтервенція?

По-перше, ЄСПЛ краще реагує на заяви, які вирішують проблеми цілої групи людей, а не тільки окремого заявника. Інтервенція фокусується саме на загальній проблемі, вона показує ЄСПЛ масштабність проблеми, зазначеної у заяві.

По-друге, інтервенція – досить рідкісне явище. На тлі тисяч заяв, що надходять з десятків країн, вона привертає увагу ЄСПЛ до конкретного заявника. Якщо ваша заява в ЄСПЛ довго лежить на полиці, інтервенція може пришвидшити процес ухвалення справи до розгляду. У практиці МТПЛ був випадок, коли через 6 днів після спілкування з ЄСПЛ почався розгляд скарги, яка лежала 5 років.

По-третє, це збільшує шанси на позитивне рішення та на швидкість його прийняття.

По-четверте, інтервенція дозволяє висвітлити додаткові проблеми, які не описані у заяві. Таким чином, проблема заявника розглядається з більшої кількості ракурсів та системних, інституційних проблем правосуддя в країні. Наприклад, у тексті однієї з інтервенцій МТПЛ фокусувався не лише на порушенні статей Європейської конвенції, з приводу яких скаржився заявник, але й на проблемі ігнорування рішень ЄСПЛ в Україні.

По-п`яте, це можливість посилити увагу до справи всередині країни. Скарг у ЄСПЛ велика кількість, особливо проти України, а інтервенція в конкретну справу – достатньо унікальне явище.

Варто зазначити, що ідея інтервенції не стосується безпосередньо суті справи, що розглядається. Ця процедура дозволяє підняти пласт питань, важливих для правосуддя загалом, сфокусуватися на більш загальних тенденціях, що в результаті впливають на конкретну справу.

Справа «Мельник проти України» як приклад використання механізму інтервенції

У серпні 2017 р. Міжнародне товариство прав людини (International Society for Human Rights) розпочало моніторинг справи О. Мельника, О. Крижановського, І. Пасічного, І. Куника, обвинувачених у вбивстві мера Кременчука та місцевого судді. Моніторинг проводився у межах проєкту «Зміцнення верховенства права в Україні» та досі триває.

Згідно з результатами моніторингу дотримання права на справедливий суд, у цьому судовому процесі тільки за 2020 р. незалежні спостерігачі зафіксували понад пів сотні порушень прав обвинувачених, гарантованих національним і міжнародним правом. Оцінка порушень міжнародних принципів прав людини базувалася на Конвенції про захист прав людини і основних свобод та практиці Європейського суду з прав людини.

Під час моніторингу неодноразово фіксувалися випадки тиску на адвокатів і порушення права на захист, ігнорування рішень суду, некоректне використання та ігнорування практики ЄСПЛ, тиск на суд, порушення принципу розумних строків судового процесу, тортури й поводження, що принижує людську гідність.

Раніше Європейський суд з прав людини вже прийняв рішення щодо двох обвинувачених у цій справі (І. Пасічного та І. Куника). Справу «Пасічний проти України» № 19874/18 ЄСПЛ розглянув у рішенні «Левченко та інші проти України» № 46993/13. Справу «Куник проти України» № 1838/18 суд розглянув у рішенні «Бевз та інші проти України» № 17955/13. Зокрема, у цих рішеннях ЄСПЛ констатував порушення права на розгляд справи судом у розумні строки та надмірну тривалість тримання під вартою.

Стосовно справи «Мельник проти України» ЄСПЛ поки що не прийняв рішення, хоча обвинувачені утримуються під вартою вже майже 7 років (з 2014 р.). За період судового слідства змінилося 10 судових установ і 13 судових колегій, але судді до цього часу не готові оголосити вирок. Певною мірою це типова ситуація.

Однак чому саме у цій справі МТПЛ ухвалив рішення щодо вступу у справу як третьої сторони (amicus curiae)? Після прийняття рішень ЄСПЛ та дій національного суду за результатом ухвалених рішень стало очевидним, що українські суди усіляко обходять виконання рішень ЄСПЛ, якщо вони стосуються констатованих порушень ст. 6 та/або ст. 5 п. 3 Конвенції.

У спостерігачів МТПЛ виникла «обґрунтована підозра», що справа «Мельник проти України» буде одним із кейсів, за якими рішення ЄСПЛ, якщо виявляться порушення ст. 6 та/або ст. 5 п. 3 Конвенції, так само не виконуватиметься українською владою.

Таким чином, саме тривалий моніторинг за конкретною справою дозволив правниками Міжнародного товариства прав людини виявити негативну тенденцію в українському правосудді, позитивне вирішення якої в результаті надасть можливість покращити українську правову систему.

Підстави для інтервенції

Зміст інтервенції у справі «Мельник проти України» включав дві основні проблеми: ігнорування попередніх рішень ЄСПЛ та автоматичне продовження запобіжного заходу. Крім того, був підготовлений аналіз поширених причин і ситуацій, які призводять до цього порушення права на свободу, а також причини нехтування національними судами конкретних рішень ЄСПЛ, заснованих на результатах щорічної доповіді Міжнародного товариства прав людини про дотримання права на справедливий суд в Україні.

Існує чимало прецедентних рішень, винесених ЄСПЛ, в яких у ролі «amicus curiae» брали участь відомі неурядові організації. В Україні практика підготовки інтервенції ще не поширена. Однак у світлі істотного порушення права на справедливий суд та інших, гарантованих Європейською конвенцією прав, подібні інтервенції можуть зіграти важливу роль для розуміння ЄСПЛ української проблематики, підвищать увагу правової спільноти до вашої справи в країні, а в результаті можуть стати тригером важливих позитивних змін в українському правосудді.

___

Антон Алексеев (Украина) юрист, директор Информационно-аналитического центра Международного общества прав человека

Этот комментарий первоначально появился на сайте “Юридична газета” 8 июля 2021 года. Комментарии дают экспертам Центра гражданского развития возможность передавать идеи, основанные на их профессиональном опыте и часто на их исследованиях и анализе.

Leave a Comment

Your email address will not be published. Required fields are marked *